Ввіходь у межі дня, як ранок на світанні,
І пробуй мрію вірно пронести,
Нехай горять повік зірниці полум'яні
На тім яснім шляху, де я, де він, де ти.
Це Ленін озорив той первоміст в майбутнє,
І ми за ним пішли дорогами звитяг,
Як добре, що цвітуть нам зорі п'ятикутні
І правдою пала жовтневий вічний стяг.
Ми творимо добро, прийдешнього солдати,
У серці хай кипить неспокій наших днів.
Нам суджено нащадкам в спадок передати
Високий праці старт, наш непідкупний спів.