Ти в тузі за мною, мамо,
Листа виглядаєш щораз,
Чоло обійнявши руками...
Летить, мов на крилах, час.
Мене ти щодня виглядаєш
Чекаєш мого тепла.
Я знаю, в думках плекаєш
Невістку собі з села.
Я скоро приїду.
Полями
Всміхнеться мені наш край,
Постукаю тихо:
— Мамо!
Печи коровай!