О рідне поле,
Хто збудив тебе
У плетеній із колосків колисці?
Пливе погідно небо голубе,
Гудуть мотори скрізь па косовиці.
То хліборобських відгомін зусиль
Застиг у зерен золотому дзвоні.
Надвечір сонце скинуло свій бриль,
І бриль отой
Одяг веселий сонях