Ще на полях дріма ранкова тиша,
А гомін в кузні чується здаля,
То для весни дзвінку поему пишуть
Тверді і мужні руки коваля.
Зиму колишуть сиві вітровії,
Плуги стоять в чеканні цілі дні.
Як серце ковалеве, пломеніє
Весна-красна в ковальському горні.