Осідлаєм вітри, закосичимо зорями
І ген-ген у світи, у незвідані далі,
Ми будуєм життя, ми романтику творимо,
А затишок і спокій — десь там, на причалі.
І чекають нас вдома, і чекають далеко,
І єднає один нас бентежний маршрут.
Пролітають ключем у захмар'ї лелеки,
Мат неспокій і мрію на крила беруть
Тихо пливе у душу
ніжне звучання.
Я написати мушу
пісню кохання.
Пісне, прийди до мене,
квітом воскресни.
Вийдем з тобою разом
назустріч веснам.
А як війни тривога
колись нас позве до герцю,
В двобої за тебе, пісне,
віддам я серце.