Буденні ми, буденна святість
І наших справ, і наших рук.
Себе ми прагнемо вивчати
На хвилях відстаней, розлук.
Шукаєм, боремось, працюєм
На добрий день, на добрий час.
Знайомі нам і ласка, й чуйність,
Бо все від нас, бо все для нас.
Хоч путь далека поміж нами —
Згаса, здається, цілий світ —
Рояться, зболені думками,
Прожиті весни наших літ.
Бере неспокій, сум, тривога —
Аж вогневиці із очей,—
У просторінь біжить дорога,
Нуртує в серці гострий щем.
Озонні крони тихих сосен
Зеленим полум'ям горять,
У нашім краї ще не осінь,
Ще не зійшла її зоря.
І тут навколо —співи, трелі,
Природи зведені оркестри.
По небу світлі акварелі
Прийшли від тебе у Бад Ельстер.