Жить для людей — несу я в серці мрію,
Щодня мені до сонця з нею йти.
Я долею, думками молодію
Під дзвоном благовісної мети.
Прожити прагну вірно і яскраво,
Добро творити — мій щоденний клич.
Вливаюся в залізні, мужні лави,—
Гартує нас, окрилює Ілліч.
Живу тобою, мати-Батьківщино,
Кажу це не заради пишних елі».
Тебе я й після смерті не покину —
Залишуся частиною землі.